Пошук

неділю, 10 січня 2010 р.

VI. Цикли з післяумовою

ЗАДАЧА № 38

Постановка задачі:

Перевірка коректності введення. Дано три числа, що задають величини кутів трикутника. Визначити, чи можна побудувати трикутник, що має задані кути. Якщо ні, користувач повинен ввести інші дані.

Текст програми:

Program Task_38;

Uses crt;

Var a, b, c: integer;

Begin

Clrscr;

Repeat

Write(‘Введіть величини кутів трикутника: ‘);

Readln(а, b, с);

Until (a>0)and(b>0)and(c>0)and(a+b+c)=180;

End.

ЗАДАЧА № 39

Постановка задачі:

На дверях ліфта висіло загрозливе попередження про те, що двері самі зачиняються в той самий момент, коли зайвий за вагою пасажир переступить поріг ліфта. Котрий пасажир постраждає, якщо ліфт витримує вагу не більше S кг, а вага пасажирів, що стоять у черзі до ліфта, дорівнює відповідно a1, а2, а3, . . . ап?

Аналіз алгоритму:

У цій задачі зручніше використовувати цикл з післяумовою, тому що спочатку необхідно дати можливість «увійти» пасажиру в ліфт, а потім перевіряти, чи витримає його ліфт. Умовою виходу з циклу буде перевищення сумарної ваги пасажирів, що увійшли в ліфт, деякого заданого критичного значення. Для зберігання ваги чергового пасажира в цій задачі ми будемо використовувати одну й ту саму змінну А, оскільки після перевірки вага пасажира нас уже не цікавить.

Текст програми:

Program Task_39;

Uses crt;

Var N:word; {I – номер пасажира, що увійшов у ліфт}

Sum, A, S:real;

{Sum – сумарна вага пасажирів, що знаходяться в ліфті,

 А – вага чергового пасажира, що увійшов до ліфта,

 S – критична вага, що може бути піднята ліфтом}

Begin

Clrscr;

Sum:=0;

N:=0; {На початку роботи програми в ліфті немає пасажирів}

Write(‘Введіть критичну вагу, що піднімає ліфт: ‘);

Readln(S);

Repeat

Write(‘Введіть вагу чергового пасажира: ‘);

Readln(A);

Sum:=Sum+A;

N:=N+1;

Until Sum>S;

Writeln(‘Постраждає ‘, N,‘–й пасажир.‘);

Readkey;

End.

ЗАДАЧА № 40

Постановка задачі:

Капосний папуга навчився висмикувати у дідуся Василя волосся, яке ще залишилося у того на голові. Почавши з однієї волосини, він щодня збільшував порцію вдвічі. Через скільки днів дідусеві не знадобиться гребінець, якщо спочатку в нього на голові було аж N волосин?

Аналіз алгоритму:

Аналогічно до попередньої задачі, аналізувати наявність волосся на голові слід після того, як папуга вже висмикнув чергову порцію волосся. А «знущання» над дідусем скінчиться тоді, коли гребінець йому стане непотрібним, тобто кількість волосся на голові дорівнюватиме нулю. Зверніть увагу, що в цій задачі змінна S використовується для підрахунку чергової порції волосся, що підлягає висмикуванню капосним папугою.

Текст програми:

Program Task_40;

Uses crt;

Var S, N, Sum:longint; {S – кількість волосся, що буде висмикнутим,

Sum – кількість волосся, що залишилося в дідуся на голові,

N – початкова кількість волосся}

Day:word; {Day – номер дня, який папуга знущається над дідусем}

Begin

Clrscr;

Write(‘Початкова кількість волосся в дідуся на голові: ‘) ;

Readln(N) ;

If N=0 Then writeln(‘Дідусь уже лисий, папузі нічого робити!’)

Else

begin

Day:=0;

Sum:=N;

S:=1; {Початкова кількість волосся, що буде висмикнуте папугою}

Repeat

Sum:=Sum–S; {Зменшення дідусевого волосся}

S:=S*2;

Day:=Day+1; {Підрахунок номеру дня}

Until Sum<=0;

Writeln(‘Папуга знущався над дідусем ‘, Day,‘ днів.‘);

End;

Readkey;

End.

ЗАДАЧА № 41

Постановка задачі:

На скільки років необхідно покласти в банк суму X грошових одиниць, щоб одержати суму N грошових одиниць (N > X), якщо банк нараховує 200 % річних?

Аналіз алгоритму:

Очевидно, що умовою виходу з цього циклу буде отримання заданої суми грошей. Якщо за умовою задачі N > X, то кожну перевірку ми будемо виконувати після того, як до вкладеної суми додамо щорічний банківський процент.

Текст програми:

Program Task_41;

Uses crt;

Var X, N:real; {X – початковий внесок, N – бажана сума}

Rez :real; {Rez – результуюча сума на рахунку}

Years:longint; {Years – термін, протягом якого сума перебувала в банку}

Begin

Clrscr;

Write(‘Введіть початкову суму внеску: ‘);

Readln(X);

Write(‘Введіть бажану суму внеску: ‘);

Readln(N);

If N<=X Then writeln(‘Bи вже маєте бажану суму!’)

Else

Begin

Rez:=X;

Years:=0;

Repeat

Rez:=3*Rez; {200% річних збільшують за рік внесок втричі}

Years:=Years+l;

Until Rez>=N;

Writeln(‘Ви отримаєте бажану суму через ‘, years, ‘ років.’) ;

End;

Readkey;

End.

ЗАДАЧА № 42

Постановка задачі:

Скласти програму, яка б допомогла працівникам ДАІ визначати кількість порушників перевищення швидкості на трасі, якщо відомо, що на даному проміжку траси встановлено обмеження на швидкість Vmax, a прилад фіксує швидкість автомобілів V1 V2, . . . , Vn.


Аналіз алгоритму:

У даній задачі ніяким чином не обумовлена умова виходу з циклу, тому є пропозиція: процес підрахування порушників необхідно закінчити тоді, коли чергове введене число буде недодатним (дійсно, з від’ємною або нульовою швидкістю автомобіль рухатися не може). Для тимчасового зберігання значення швидкості чергового автомобіля ми будемо знову використовувати одну змінну.

Текст програми:

Program Task_42;

Uses crt;

Var V, Vmax:real; {V – швидкість автомобіля,

Vmax – максимально дозволена швидкість}

Count:longint; {Count – кількість порушників}

Begin

Clrscr;

Count:=0; {На початку роботи порушники відсутні}

Write(‘Значення максимально дозволеної швидкості: ‘);

Readln(Vmax);

Vmax:=abs (Vmax); {Знаходження модуля для виключення помилки введення від’ємної максимальної швидкості}

Repeat

Write(‘Значення швидкості чергового автомобіля: ‘);

Readln(V);

If V>Vmax then Count:=Count+1;

Until V<=0;

Writeln(‘Кількість порушників: ‘, Count);

Readkey;

End.

ЗАДАЧА № 43

Постановка задачі:

Дано натуральне число п і дійсні числа а1, а2, …, ап. Відомо, що в заданій послідовності є хоча б одне нульове значення. Розглядаючи члени послідовності, що розташовані до першого нульового члена, визначити середнє арифметичне членів.

Аналіз алгоритму:

Для розв’язку цієї задачі значення п є зайвим, якщо серед членів послідовності буде хоча б один нульовий елемент, тому ми враховувати цю змінну не будемо (хоча дітям можна пояснити, що у випадку відсутності нульового члена послідовності значення змінної п може використовуватись як додаткова умова для виходу з циклу, щоб виключити зациклення програми).

Отже, оскільки ми не знаємо, коли зустрінеться нульовий елемент, у програмі знаходиться сума всіх чисел послідовності (змінна sum) та кількість введених чисел (змінна count), а після виходу з циклу вже знаходиться безпосередньо середнє арифметичне членів послідовності як результат ділення суми на кількість чисел, зменшену на одиницю. Зменшення на одиницю відбувається тому, що фактично в тілі циклу буде підраховано один зайвий нульовий елемент (останній).

Текст програми:

Program Task_43;

Uses crt;

Var count:word; {count – кількість членів послідовності до першого нульового елемента}

a, Sum:real; {a – черговий член послідовності,

Sum – сума членів послідовності до першого «0»}

SA:real; {SA – середнє арифметичне}

Begin

Clrscr;

Sum:=0;

count:=0; {Початкові значення дорівнюють «0»}

repeat

write(‘Введіть черговий член послідовності: ‘) ;

readln(a);

Sum:=Sum+a;

count:=count+1;

until a=0;

SA:=Sum/(count–1);

Writeln(‘Середнє арифметичне = ‘, SA:8:2);

Readkey;

End.

Немає коментарів:

Дописати коментар